Відповідності, культура Flashcards
(43 cards)
«Українці […] виконають свій обов’язок громадян Росії в цей тяжкий час до кінця не тільки на полі бою, а й як громадяни – в міру сил сприятимуть успішному виконанню російською армією завдання, що випало на її долю..»
Частина соціал-демократії на чолі з С. Петлюрою
«Цю війну ми визнаємо чужою.., шкідливою українському народові, бо жодна з воюючих сторін не може викликати співчуття ні цілями, ні способами боротьби. Ми стоїмо на основі автономного устрою тих держав, з якими нас поєднала історична доля…»
Товариство українських поступовців
«Царська імперія загрожує нашому життю під охороною Австрійської монархії. Нехай українство віддасть усі свої сили на те, щоб боронити наше життя, щоб історичний ворог України був розбитий! Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце визволеної України!»
Головна Українська Рада
Руська трійця
1833 р.
Братство українських діячів, серед яких були Іван Вагилевич, Маркіян Шашкевич і Яків Головацький. Вони працювали над розвитком української літератури, фольклору, а також пропагували ідеї української національної самоідентифікації в межах Австрійської імперії. Це був перший масовий рух за відродження української мови та культури в західноукраїнських землях.
ГУР (ЗУР) — Головна (Загальна) Руська Рада
Створена у серпні 1914 р.
Члени: К. Левицький, М. Павлик, М. Ганкевич.
- Активне формування УСС.
- Підтримка Австрійського уряду у війні.
У 1915 р. — ЗУР. Очолив Кость Левицький.
- Привернення уваги Австро-Угорщини до ідеї української державності;
- Об’єднання всіх укр земель у межах Австро-Угорщини на правах автономії.
Русалка Дністровая
Альманах Руської Трійці.
1837 р.
(СВУ) Союз визволення України..
Створений у серпні 1914 р.
Члени: Дмитро Донцов, В. Дорошенко, М. Меленевський.
- Співпраця з Німеччиною та Австро-Угорщиною з метою визволення України.
- Утворення самостійної Української держави з конституційною монархією.
Політична організація емігрантів із Наддніпрянської України, створена у Львові на початку Першої світової війни, що проголосила метою своєї діяльності побудову самостійної соборної Української держави.
Кирило-Мефодіївське братство
1847 р.
Його учасники — П. Куліш, Тарас Шевченко, М. Гулак, М. Костомаров, прагнули створити демократичну слов’янську федеративну республіку, зі знищенням самодержавства і рівноправ’ям.
Руська Бесіда
Львівське товариство народовців.
1861 р.
Просвіта
1868 р., Львів. Створена Руською Бесідою.
Діяльність товариства зосереджувалась на виданні книжок, створенні національних бібліотек, вистав.
“Діло”, “Правда”, “Зоря”
Газети Руської Бесіди
«Історія Русів»
одна з найвизначніших пам’яток
української історичної та суспільно-політичної думки другої половини XVIII-початку ХХ ст., у якій обстоювали ідею самостійного державного розвитку України.
Відображає ідеї автономістів.
«…Це одна з найвидатніших пам’яток української історіографії… Відмінність праці полягає в її виразній ідеологічній спрямованості – ідеї автономізму, окремішності, у намаганні провести чітку грань між Україною та іншими державами, зокрема – Росією.., підкреслюється, що, приєднуючись до Польщі чи Москви, населення України вважало себе повністю рівним і діяло на умовах цілковитої рівноправності…»
«Самостійна Україна»
Публіцистичний твір, написаний Міхновським у 1900 р. як програма РУП.
«Основа»
Перший український суспільно-політичний і літературно-мистецький журнал, що видавала в Петербурзі українська громада в 1861-1862 pp.
Публікація брошури «Ukraina irredenta» Ю. Бачинського
1924 р.
«Громада»
український громадсько-політичний науково-літературний збірник, що видавав у Женеві М. Драгоманов у 1878-1879 рр. та 1882 р.
Павло Чубинський
«Південно-західний відділ російського географічного товариства» (1873 р.)
М. Костомаров
Професор Київського університету, автор праць «Богдан Хмельницький», «Мазепа», «Останні роки Речі Посполитої». Член Кирило-Мефодіївців.
Борис Грінченко, Микола Міхновський
«Братство Тарасівців» 1892 р.
Володимир Антонович
«Київська громада»
«Будучи останнім представником поезії українського бароко, він став предтечею нової української літератури, просякнувши її ідеями гуманізму та Просвітництва..»
Це про Г. Сковороду
М. Максимович
Перший ректор Київського університету Св. Володимира, автор праці «Основи ботаніки», віршованого перекладу «Слова о полку Ігоревім».
Про заснування якого навчального закладу йдеться в уривку з історичного джерела?
«Місцем його заснування було обрано місто.., де вперше засяяло й звідси розлилося по всій Давній Русі світло істинної [християнської] віри. Заснований університет, названий імператорським університетом на честь великого просвітителя Русі, удостоєний прийняттям під особливе покровительство Його імператорської величності…»
Київський університет
Іван Франко
Русько-українська радикальна партія (1890 р.)
